🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏
Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна —
Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ…
Вимирало Село – потопала в сльозах Україна,
І розгублене небо ковтало задушений плач.
Шаленів людомор – лютували нові яничари,
І старенька Бабуся міняла Ікону на Сніп…
Над Полями Святими замучені душі ячали,
І Дніпро захлинувся у розпачі страчених Слів.
Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви
І розгнуздана Пам’ять малює Історії слід…
Тільки ті Колоски – Життєдайного Виміру Витвір,
Як і завше, Очима Дитячими міряють Світ.
У Ржищівському фаховому коледжі будівництва та економіки була проведена виховна година «Не стече сльозою горе людське…. » до Дня пам’яті жертв голодоморів……
Завжди важко та боляче розказувати про невимовне горе нашої країни…. з жахом та розпачем переглядати страшні кадри тих років……
Ми пам’ ятаємо……
Кожен з нас вшановує пам’ять всіх жертв голодоморів, адже це горе торкнулося майже кожної родини……
🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏